Підписатися на RSS

29 СІЧНЯ – ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ГЕРОЇВ КРУТ

/Files/images/23131.jpg

29 січня 1918 року на залізничній станції Крути, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, відбувся бій між 4-тисячною більшовицькою армією М. Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва, що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків.

Впродовж десятиліть ця трагічна сторінка української історії замовчувалася, обростала міфами і вигадками. У перебігу військових дій того часу бій вирішального значення не мав, проте, завдяки героїзму української молоді, він назавжди закарбувався у національній пам’яті.

«…це була війна впливом… наш вплив був менший. він був уже настільки малий, що ми з великими труднощами могли складати якісь невеличкі більш-менш дисципліновані частини й висилати їх проти більшовиків.більшовики, правда, теж не мали великих дисциплінованих частин, але їхня перевага була в тому, що всі наші широкі маси солдатства не ставили їм ніякого опору або навіть переходили на їхній бік, що майже все робітництво кожного міста ставало за ними; що в селах сільська біднота явно була більшовицька; що, словом, величезна більшість самого українського населення була проти нас.єдиною активною мілітарною нашою силою була наша інтелігентна молодь і частина національно-свідомого робітництва, яке гаряче стояло за українську державність, розуміючи за нами ту державність так само, як і ми її розуміли»…(Володимир Винниченко. Відродження нації)

У бою під Крутами оборонці української державності зупинили наступ ворога. Російсько-більшовицькі нападники втратили боєздатність на чотири дні. Це дало змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, який на деякий час врятував молоду українську державність.

/Files/images/zxczxc.jpg

Леонід Перфецький. Бій під Крутами (акварель).

Сучасників дуже вразило поховання юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків і у кількості 27 людей були ними страчені. Цвіт української нації було поховано у Києві на Аскольдовій могилі.

«Велике щастя згинути так, в боротьбі, а не дезертирами, не нейтральними, не замішаними в юрбі страхополохами, що безплатними пасажирами силкуються прослизнути в нове царство української свободи».

(Михайло Грушевський. Промова біля Центральної Ради час поховання героїв Крут)

Трагічна загибель студентської молоді під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за свою державу.

«…Народ, творячи з якоїсь події легенду— а Крути без сумніву, є й будуть однією з найвеличніших легенд нашої нації,— знає, що він робить. Народна мудрість і національний геній— це найвища земна справедливість— творячи свої легенди і міти, себто підносячи дану історичну подію до височини надісториччя, ніколи— щодо вибору тієї події— не помиляються. Не помилилися вони й у випадку Крут».

(Євген Маланюк)

/Files/images/sdfsdf.jpg

Пам'ятник встановлено біля старого пам'ятного знака на честь гімназистів і студентів, що загинули в бою під Крутами в січні 1918 року

Укладачі: Даниленко М.П., викладач кафедри документознавство та інформаційна діяльність, аспірант, Гузь О.В., викладач кафедри комп'ютерних систем і мереж

Кiлькiсть переглядiв: 130

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.